Двомовний договір оренди: чи він дійсний і чи прийме його установа?
Чи може договір оренди бути чеською та українською? Що каже Цивільний кодекс ЧР, яка мовна версія має перевагу і що вимагають установи та суди.
Орендодавець говорить чеською, орендар — українською, і обидва хочуть розуміти, що підписують. Двомовний договір — рішення, яке закон дозволяє. Достатньо дотриматися кількох правил.
1. Мову договору обирають сторони
Цивільний кодекс ЧР (закон № 89/2012 Sb., далі «OZ») не визначає, якою мовою має бути складено договір оренди. Кожен може обрати для правочину будь-яку форму, якщо вибір не обмежено домовленістю чи законом (§ 559 OZ). Для оренди квартири чи будинку закон вимагає лише письмової форми (§ 2237 OZ). Тому договір чеською, іншою мовою або двома мовами поруч може бути дійсним, якщо обидві сторони уклали його письмово й підписали.
2. Якщо орендодавець — підприємець
Якщо квартиру здає фірма чи підприємець орендареві-споживачу, усі повідомлення мають бути ясними й зрозумілими і зроблені мовою, якою укладається договір (§ 1811 ч. 1 OZ). Тож за двомовного договору доцільно надсилати й інші документи — наприклад, розрахунок послуг чи розірвання — тими самими мовами.
3. Яка версія має перевагу
Два тексти можуть у деталях відрізнятися — переклад ніколи не буває ідеальним. Тому договір має містити домовленість, яка мовна версія вирішальна в разі розбіжностей. У наших зразках договорів і угод (договір оренди й суборенди, додаток, угода про припинення оренди, визнання боргу) це завжди чеська версія: «Договір складено чеською та українською мовами; у разі розбіжностей перевагу має чеська версія». Чеську версію радимо ще й тому, що з нею працюють чеські установи та суди.
4. Установи працюють із чеським текстом
В адміністративному провадженні — наприклад, під час подання на дозвіл на довгострокове перебування в Міністерстві внутрішніх справ — розгляд ведеться і документи складаються чеською; подавати їх можна також словацькою (§ 16 ч. 1 адміністративного кодексу, закон № 500/2004 Sb.). Документ, складений іноземною мовою, учасник має подати в оригіналі разом з офіційно засвідченим перекладом чеською, якщо установа не повідомить, що переклад не потрібен (§ 16 ч. 2). Двомовний договір містить повний чеський текст. Для деяких проваджень за законом про перебування іноземців, наприклад щодо віз, ця частина адміністративного кодексу не застосовується (§ 168 ч. 1 закону № 326/1999 Sb.). Чи вимагатиме установа в конкретному провадженні ще щось, вирішує сама установа — якщо не впевнені, запитайте заздалегідь.
5. Суд: право на рідну мову
Якщо дійде до спору, учасники мають право виступати в суді рідною мовою, і суд призначить їм перекладача, щойно така потреба виявиться (§ 18 цивільного процесуального кодексу, закон № 99/1963 Sb.). Але договір, який обидві сторони розуміють, радше запобігає спорам.
6. Практичні поради
- Підписуйте лише тоді, коли обидві сторони прочитали договір і розуміють його.
- Тримайте обидві мовні версії в одному документі поруч — так не виникне сумніву, що це два різні договори.
- Кожна сторона отримує один підписаний примірник.
- Зміни (нова орендна плата, продовження, інші особи) вносьте письмовим додатком тими самими мовами.
- Акт приймання-передачі, розірвання та інші документи щодо оренди найкраще мати в такому самому двомовному вигляді.
